Пробіотики — це живі мікроорганізми, які в достатній кількості дають користь здоров’ю. Так їх визначили ФАО і ВООЗ у 2001 році, і це визначення у 2014 підтвердила міжнародна асоціація ISAPP. Добре доведене в них одне: окремі штами зменшують ризик діареї на тлі антибіотиків — у дітей з 19 % до 8 % за даними Cochrane 2019. Помірні докази є для синдрому подразненого кишківника. А от схуднення, «імунітет» і «детокс» дослідження не підтверджують: метааналізи дають мінус 0,6–0,9 кг за 2–3 місяці, менше за добове коливання ваги.
З квашених продуктів живі бактерії містять кефір, живий йогурт, ряжанка, домашня квашена капуста й бочкові огірки. Пастеризована капуста з магазину, мариновані огірки на оцті й хліб на заквасці живих бактерій не мають. Але навіть живий кефір — це не пробіотик у строгому сенсі, бо його штами й кількість ніхто не перевіряв на конкретну користь.
Що таке пробіотики, пребіотики і ферментовані продукти
Пробіотик: конкретний штам живих бактерій або дріжджів, для якого в дослідженнях показано користь, і який потрапляє в організм у достатній дозі. Користь прив’язана до штаму: якщо один вид лактобактерій допоміг при діареї, це не означає, що допоможе сусідній.
Пребіотик: їжа для власних бактерій кишківника. За консенсусом ISAPP 2017 року це речовина, яку вибірково використовують мікроби господаря і яка дає користь здоров’ю. Насправді це переважно клітковина: інулін з цикорію і топінамбура, бета-глюкани вівса, резистентний крохмаль з охолодженої картоплі й бобових.
Ферментований продукт: їжа, яку змінили мікроби, наприклад кефір, квашена капуста, сир, хліб на заквасці, пиво, соєвий соус. Консенсус ISAPP 2021 року прямо каже: ферментоване не дорівнює пробіотичному. Частина ферментованих продуктів узагалі не містить живих мікробів — у хлібі вони гинуть при випіканні, у пиві й вині їх відфільтровують, у пастеризованих продуктах убиває нагрівання. А квашені огірки на оцті взагалі не ферментація, а маринування: кислота додана з пляшки, бактерії там не працювали.
У яких українських продуктах є живі бактерії
| Продукт | Чи є живі бактерії | Що перевірити на етикетці |
|---|---|---|
| Кефір | Так, бактерії і дріжджі | Склад: «молоко, закваска кефірних грибків». Напис «термізований» або «кефірний продукт» — живих немає |
| Ряжанка | Так, якщо не термізована | Те саме, що для кефіру: термін придатності в кілька тижнів є приводом придивитися |
| Йогурт живий | Так | Напис «містить живі культури» або назви бактерій у складі |
| Йогурт термізований | Ні, його прогріли після сквашування | Слово «термізований», «йогуртний продукт», термін придатності 2–3 місяці без холодильника |
| Кисломолочний сир | Зазвичай так, але кількість не нормують | Склад «молоко, закваска»; у «сирному продукті» з рослинними жирами закваски може не бути |
| Квашена капуста домашня або з ринку | Так | Зберігається в холоді, розсіл мутнуватий, смак кислий без оцту |
| Квашена капуста в магазинній банці | Переважно ні, пастеризована | Напис «пастеризовано», термін придатності рік, стоїть на полиці без холодильника |
| Огірки бочкові | Так, квашені в розсолі | У складі лише вода, сіль, кріп, часник; продаються з холодильника |
| Огірки мариновані | Ні, це не ферментація | У складі оцет або оцтова кислота |
| Квас живий (бочковий, з короткою придатністю) | Так, дріжджі й молочнокислі бактерії | Термін придатності кілька днів, зберігати в холоді |
| Квас у пляшці з терміном на пів року | Ні, пастеризований | «Пастеризований», «фільтрований» у складі |
| Комбуча | Так, якщо не пастеризована | Зберігається в холодильнику, на дні осад; досліджень на людях майже немає |
| Сир твердий | Зазвичай так, у більшості сирів живі мікроби є | Це не пробіотик з доведеною дією, а просто живі культури |
| Хліб на заквасці | Ні, бактерії гинуть при випіканні | Корисний інакше: клітковина, менше швидких вуглеводів у цільнозерновому |
Поділ на «живе / неживе» узято з консенсусу ISAPP 2021 про ферментовані продукти: там у списку з живими мікробами стоять йогурт, кефір, більшість сирів і непрогріті квашені овочі, а без них — хліб, вино, більшість сортів пива і будь-які пастеризовані ферментовані продукти. Оцтові маринади до ферментованих не належать.
Як читати етикетку кефіру і йогурту
Головне слово, яке треба шукати, це термізований. Воно означає, що продукт нагріли вже після сквашування, щоб він довше зберігався. Смак майже той самий, живих бактерій майже немає. Другий маркер — назва: якщо на пачці не «кефір» чи «йогурт», а «кефірний продукт», «йогуртний продукт» або «кисломолочний продукт», це вже щось інше, зазвичай із рослинними жирами чи після термообробки.
Термін придатності лише підказка, а не вирок. Живий кефір зберігається недовго, бо дріжджі й бактерії в ньому працюють далі, а йогурт, який може місяцями стояти без холодильника, живим бути не може. Але сучасна упаковка й чистота виробництва подовжують життя і живому продукту, тому один лише термін нічого не доводить: дивіться на склад і слово «термізований».
Держпродспоживслужба нагадує, що для швидкопсувних продуктів на пачці має стояти саме «вжити до», а не «краще спожити до», і що після відкриття йогурт чи кефір треба з’їсти якнайшвидше. Відкрита пачка вже не стерильне середовище, і через кілька днів там розмножуються не ті бактерії, що були задумані.
Що обіцяють пробіотики і що кажуть дослідження
| Що обіцяють | Що кажуть дослідження | Сила доказів |
|---|---|---|
| Менше діареї після антибіотиків | Cochrane 2019, 33 дослідження, 6352 дитини: діарея у 8 % з пробіотиком проти 19 % без. Cochrane 2025, 47 досліджень, 15 260 дорослих і дітей: діарея від C. difficile у 1,6 % проти 3,2 %, тобто один відвернений випадок на 65 людей; користь помітна там, де базовий ризик понад 5 % | Добре доведено, певність помірна |
| Полегшує синдром подразненого кишківника | Британське гастроентерологічне товариство 2021: пробіотики як група можуть зменшувати біль і загальні симптоми, але конкретний штам порадити неможливо; пробувати до 12 тижнів і припиняти, якщо не допомогло. Американська асоціація AGA 2020: лише в межах клінічних досліджень | Помірні, суперечливі |
| Допомагає при закрепі | Метааналіз 2014 року, 14 досліджень, 1182 дорослих: плюс 1,3 дефекації на тиждень, ефект переважно в одного виду біфідобактерій; автори самі застерігають через різнорідність даних | Слабкі |
| Допомагає схуднути | Метааналізи 2018 і 2019 років: мінус 0,6–0,9 кг за 3–12 тижнів у людей із зайвою вагою, в людей з ожирінням ефекту не було | Ефект є, але мізерний |
| «Підвищує імунітет» | Cochrane 2022, 23 дослідження, 6950 людей: на 24 % менше людей, які застудилися хоча б раз за час дослідження, але певність доказів низька. «Імунітет» загалом виміряти не можна | Слабкі |
| Покращує шкіру | Cochrane 2018, 39 досліджень, 2599 людей з екземою: різниці із плацебо немає або майже немає | Не підтверджено |
| Покращує настрій | Метааналіз 2019 року, 34 дослідження: малий ефект при депресії і тривозі, помітніший у людей з діагнозом, у здорових майже нуль. Пребіотики не дали нічого | Попередні |
Окремо про здорових людей. Огляд 45 досліджень 2019 року (Khalesi та співавтори) показав: у здорових дорослих пробіотики тимчасово збільшують кількість саме тих бактерій, які є в капсулі, але після відміни все повертається назад. Стійких змін мікробіоти не виявили. Ізраїльське дослідження в Cell 2018 року з біопсіями кишківника показало, чому: в одних людей пробіотичні штами закріплюються на слизовій, в інших проходять транзитом, і за аналізом калу цього не видно.
А «детокс» взагалі не медичний термін, і досліджень про те, що пробіотики щось «виводять», немає.
Скільки ферментованих продуктів їли в дослідженні Stanford
Дослідження Wastyk та співавторів у Cell 2021 року часто цитують як доказ користі квашеного. Варто знати масштаб: 36 здорових дорослих, по 18 у двох групах, 10 тижнів дієти. Одна група збільшувала клітковину з 22 до 45 г на день, друга додавала ферментовані продукти і дійшла з 0,4 до 6,3 порції на день. У «ферментованій» групі зросла різноманітність мікробіоти і знизилися 19 маркерів запалення, зокрема інтерлейкін-6. У групі клітковини різноманітність не змінилася, зате з’явилося більше бактерій, що розщеплюють волокна.
Порцію в дослідженні визначили так: 180 мл йогурту, кефіру чи квасу, або чверть склянки квашеної капусти чи кімчі (приблизно 35–40 г), або 60 мл овочевого розсолу. Шість порцій на день у наших продуктах це, наприклад, дві склянки кефіру (500 мл, близько 3 порцій) плюс 100 г квашеної капусти (ще 3 порції). Або літр кефіру на день. Учасники скаржилися на здуття — його автори зафіксували.
Це орієнтир, а не припис. Дослідження маленьке, без плацебо (не можна «сліпо» їсти кімчі), учасники — невелика група дорослих з Каліфорнії, і що саме сталося б за рік, ніхто не знає. Автори самі пишуть, що воно пошукове. Якщо хочете спробувати, додавайте по порції на тиждень, а не всі шість одразу, інакше здуття гарантоване. Скільки калорій і солі в капусті, ми порахували в статті про квашену капусту.
Чи допомагають пробіотики схуднути
Чесна відповідь: трохи, і це «трохи» не варте грошей. Норвезький метааналіз Borgeraas та співавторів 2018 року зібрав 15 рандомізованих досліджень на 957 людях із зайвою вагою або ожирінням, тривалістю від 3 до 12 тижнів. Результат: мінус 0,6 кг і мінус 0,6 % жиру порівняно з плацебо. Автори самі назвали ефект малим.
Більший огляд Koutnikova та співавторів 2019 року (105 публікацій, 6826 людей) дав мінус 0,94 кг у людей із зайвою вагою за медіанні 8 тижнів, а в людей з ожирінням ефекту не знайшов. Автори написали, що це нижче за клінічно значущий поріг. Два важливі застереження: огляд оплатила компанія Danone, яка продає йогурти з пробіотиками, і 38 % досліджень були з Ірану — без них частина ефектів зникала. Метааналіз 2023 року в людей з діабетом (32 дослідження) дав ті самі мінус 0,5 кг.
Кефір окремо: метааналіз 2023 року з шести досліджень на 314 людях не знайшов впливу на вагу взагалі, лише зниження інсулінорезистентності. Систематичний огляд 2022 року всіх клінічних досліджень кефіру (16 досліджень) підсумував: 12 із них мали високий ризик упередження, і давати рекомендації зарано.
Пів кілограма за два місяці менше, ніж дає заміна одного перекусу. На вагу впливає дефіцит калорій, а втримати його допомагають білок і клітковина: білок довше тримає ситість (скільки його треба, ми порахували в статті про норму білка), а клітковина сповільнює травлення і годує ті самі бактерії. Кефір у цій схемі корисний не бактеріями, а тим, що склянка на 110 ккал замінює булочку на 300 — про це ми писали в статті про калорійність кефіру.
Пробіотики і клітковина: що важливіше
Для більшості здорових людей важливіша клітковина. Логіка проста: у вас уже живуть сотні видів бактерій, пристосованих саме до вашого кишківника. Чужий штам із капсули в кращому разі погостює кілька тижнів. А клітковина годує тих, хто вже є, і робить це щодня, поки ви її їсте.
Європейський регулятор це підтверджує тим, що дозволяє писати на упаковках. У реєстрі дозволених заяв ЄС (Регламент 432/2012) немає жодної заяви про користь лактобактерій чи біфідобактерій. Єдиний виняток, який стосується живих культур: «живі культури в йогурті або ферментованому молоці покращують перетравлення лактози з продукту в людей, яким важко її перетравлювати». Це все. Навіть саме слово «пробіотик» на упаковці Єврокомісія розглядає як заяву про користь, яку виробник має довести.
Для клітковини дозволених заяв кілька, і вони конкретні:
- бета-глюкани вівса і ячменю підтримують нормальний рівень холестерину за умови 3 г на день;
- бета-глюкани вівса і ячменю в складі страви зменшують підйом глюкози після їжі;
- волокна зерна вівса і ячменю збільшують об’єм калу, а волокна жита підтримують нормальну роботу кишківника;
- інулін цикорію покращує роботу кишківника, збільшуючи частоту випорожнень, за умови 12 г на день (окреме рішення 2015 року);
- заміна звичайного крохмалю на резистентний у страві зменшує підйом глюкози після їжі.
Де взяти ці 25–30 г клітковини на день і які продукти дають найбільше, ми розібрали в статті про клітковину. Якщо коротко: тарілка сочевиці чи квасолі закриває половину норми.
Якщо обирати між капсулою з пробіотиком і додатковою порцією бобових або вівсянки, для здорової людини виграють бобові. Вони дешевші, а докази на їхньому боці.
Кому пробіотики не можна чи потрібна обережність
Для здорових людей пробіотики і ферментовані продукти безпечні, це підтверджують і Cochrane, і огляд безпеки в Clinical Infectious Diseases 2015 року. Але є групи, де ризик реальний.
Тяжке пригнічення імунітету
Наприклад, люди після трансплантації органів, на хіміотерапії або з ВІЛ на пізніх стадіях. Описані випадки, коли бактерії з пробіотика потрапляли в кров і спричиняли бактеріємію, тобто зараження крові. Cochrane прямо виключає таких пацієнтів зі своїх висновків про безпеку.
Тяжкий гострий панкреатит
Нідерландське дослідження PROPATRIA 2008 року: 296 пацієнтів у реанімації, половина отримувала суміш пробіотиків. У групі пробіотиків померли 16 % проти 6 % у групі плацебо, у дев’ятьох розвинулась ішемія кишківника, якої не було в жодного з групи плацебо. Автори зробили висновок: таким хворим пробіотики давати не можна.
Недоношені діти
Тут ситуація зворотна: для частини штамів доведено зниження смертності й некротичного ентероколіту, і AGA їх рекомендує. Але ESPGHAN у позиції 2020 року застерігає: ефект є лише в меншості досліджених штамів, якість комерційних продуктів буває низькою, і призначати їх має лікар у стаціонарі, а не батьки.
Центральний венозний катетер, штучні клапани серця, синдром короткої кишки
Огляд 2015 року називає ці групи як такі, де ризик бактеріємії вищий; у лікарнях медсестрам радять міняти рукавички після капсули з пробіотиком перед тим, як торкатися катетера.
Гістамінова непереносимість
Ферментовані продукти — єдина група, яку одностайно виключають усі низькогістамінові дієти, за оглядом 2021 року в Nutrients. Якщо після квашеної капусти, витриманого сиру чи кефіру у вас головний біль, свербіж або закладений ніс, причина може бути саме в гістаміні, і пробіотики тут не допоможуть.
До лікаря варто піти, якщо після антибіотиків діарея триває понад 2–3 дні або в калі є кров: це може бути інфекція C. difficile, яку лікують не кефіром.
Часті запитання
Чи треба пити пробіотики після антибіотиків
Докази є для прийому під час курсу антибіотиків, а не після: у дослідженнях Cochrane пробіотики давали з першого дня антибіотика. У здорових дорослих з низьким ризиком діареї користь невелика (в групах з базовим ризиком до 5 % різниці не було), у дітей і літніх у лікарні — відчутна. Якщо вирішили спробувати, обирайте продукт із названим штамом, а не «комплекс лакто- і біфідобактерій».
Кефір чи йогурт — що корисніше
За доказами виграє йогурт з живими культурами: саме для нього є понад 20 рандомізованих досліджень і єдина дозволена в ЄС заява (краще перетравлення лактози). Кефір вивчали менше: 16 клінічних досліджень загалом, більшість із високим ризиком помилки. За складом вони схожі, кефір має ще й дріжджі. Обирайте за смаком і за етикеткою без слова «термізований».
Чи виживають бактерії в шлунку
Частина виживає. Кислота шлунка вбиває більшість, але штами, які використовують у пробіотиках і заквасках, підібрані якраз за стійкістю до кислоти й жовчі, і їх знаходять у калі під час прийому. Проблема інша: вони не затримуються. Після відміни за кілька тижнів їх уже немає, а чи закріпляться вони на слизовій, залежить від людини.
Скільки кефіру на день
Норми немає. У дослідженні Stanford учасники доходили до 6 порцій ферментованих продуктів на день, що приблизно дорівнює літру кефіру, і скаржилися на здуття. Одна-дві склянки на день — звичайна кількість, яку люди добре переносять, і вона дає 110–220 ккал і 9–19 г білка, якщо кефір 1 %. Більше має сенс лише якщо кефір замінює щось калорійніше.
Чи є пробіотики в квашеній капусті з магазину
У пастеризованій банці з полиці немає, бактерії вбито нагріванням. Живі є в капусті з ринку, з домашньої банки або в магазинній, яку продають з холодильника з коротким терміном придатності й без «пастеризовано» на етикетці. Але й у живій капусті бактерії — це «живі культури», а не пробіотик з доведеною дією: ніхто не перевіряв, які штами там є і скільки їх.
Джерела
- Hill C. et al. ISAPP consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 2014
- Marco M. L. et al. ISAPP consensus statement on fermented foods. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 2021
- Gibson G. R. et al. ISAPP consensus statement on the definition and scope of prebiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 2017
- Guo Q. et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane, 2019
- Esmaeilinezhad Z. et al. Probiotics for the prevention of Clostridioides difficile-associated diarrhea in adults and children. Cochrane, 2025
- Vasant D. H. et al. British Society of Gastroenterology guidelines on the management of irritable bowel syndrome. Gut, 2021
- Su G. L. et al. AGA clinical practice guidelines on the role of probiotics in the management of gastrointestinal disorders. Gastroenterology, 2020
- Регламент Комісії (ЄС) № 432/2012: перелік дозволених заяв про користь для здоров’я
- Регламент Комісії (ЄС) 2015/2314: заява про інулін цикорію
- Wastyk H. C. et al. Gut-microbiota-targeted diets modulate human immune status. Cell, 2021
- Borgeraas H. et al. Effects of probiotics on body weight… in subjects with overweight or obesity: meta-analysis. Obes Rev, 2018
- Koutnikova H. et al. Impact of bacterial probiotics on obesity, diabetes and NAFLD: systematic review and meta-analysis. BMJ Open, 2019
- Kazemi A. et al. Effects of probiotic/synbiotic supplementation on body weight in patients with diabetes: meta-analysis. BMC Endocr Disord, 2023
- Culpepper T. The effects of kefir consumption on human health: systematic review of RCTs. Nutr Rev, 2022
- Effects of kefir consumption on cardiometabolic risk factors: meta-analysis of RCTs. Curr Drug Targets, 2023
- Khalesi S. et al. A review of probiotic supplementation in healthy adults: helpful or hype? Eur J Clin Nutr, 2019
- Zmora N. et al. Personalized gut mucosal colonization resistance to empiric probiotics. Cell, 2018
- Dimidi E. et al. The effect of probiotics on functional constipation in adults: meta-analysis. Am J Clin Nutr, 2014
- Zhao Y. et al. Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. Cochrane, 2022
- Makrgeorgou A. et al. Probiotics for treating eczema. Cochrane, 2018
- Liu R. T. et al. Prebiotics and probiotics for depression and anxiety: meta-analysis. Neurosci Biobehav Rev, 2019
- Besselink M. G. et al. Probiotic prophylaxis in predicted severe acute pancreatitis (PROPATRIA). Lancet, 2008
- Doron S., Snydman D. R. Risk and safety of probiotics. Clin Infect Dis, 2015
- ESPGHAN. Probiotics and preterm infants: position paper. J Pediatr Gastroenterol Nutr, 2020
- Sánchez-Pérez S. et al. Low-histamine diets: is the exclusion of foods justified by their histamine content? Nutrients, 2021
- Держпродспоживслужба. Безпечність харчових продуктів: термін придатності кисломолочних продуктів, 2024





